Чи можна відмовлятись свідку від дачі показань в рамках кримінального провадження та чи буде нести кримінальну відповідальність за це особа?
Так, дійсно, право не давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї родини та близьких родичів передбачене як Конституцією України, так і законами України, та зазвичай знайомі, юристи та адвокати радять не давати показання, користуючись таким правом.
Правоохоронці в свою чергу під час відбирання таких показань намагаються тиснути на свідків, погрожуючи кримінальною відповідальністю за відмову від їх дачі та наполягаючи на тому, що вони не запитують про родичів або про щось особисте, а їх питання стосуються виключно щодо обставин, які відомі свідку, та питання щодо цих обставин стосуються осіб,, які не є їх близькими родичами.
Тому без участі захисника важко оцінити наявність реального права на відмову від дачі показань.
Європейський суд з прав людини, практика якого в Україні підлягає обов’язковому застосуванню, виходить з того, що обвинуваченим (підозрюваним) у вчиненні кримінального правопорушення є особа, відносно якої фактично розпочато або проводиться досудове слідство, внесено дані про таку особу до фабули єдиного реєстру досудових розслідувань, до фабули, що міститься в ухвалі про тимчасовий доступ до речей або документів, в ухвалі про обшук, або допит такої особи з питаннями щодо причетності до конкретного злочину, арешту рухомого та нерухомого майна цієї особи тощо.
Тому, такий свідок може відмовитись від дачі показів та наполягати на тому, що він має бажання скористатись правом імунітету від самовикриття, закріпленим як в національному, так і в міжнародному законодавстві, якщо він особисто відчуває, що зі змісту питань слідчого та обставин кримінального правопорушення його статус у будь-який момент може змінитись на статус підозрюваного.
